Das zweite Buch Samuel

Kapitel 24

1 Und der Zorn639 des HErrn3068 ergrimmete abermal wider Israel3478 und reizte5496 David1732 unter ihnen, daß er sprach559: Gehe3212 hin, zähle4487 Israel3478 und Juda3063.

2 Und2428 der König4428 sprach559 zu Joab3097, seinem Feldhauptmann8269: Gehe umher7751 in allen Stämmen7626 Israels3478 von Dan1835 an bis gen Berseba und zähle das Volk5971, daß ich wisse3045, wieviel4557 sein ist6485.

3 Joab3097 sprach559 zu dem Könige4428: Der HErr3068, dein GOtt430, tue zu diesem Volk5971, wie6471 es1992 jetzt ist, noch3254 hundertmal so viel, daß mein Herr113, der König4428, seiner Augen5869 Lust2654 dran sehe7200; aber was hat mein Herr113 König4428 zu dieser Sache1697 Lust?

4 Aber des Königs4428 Wort1697 ging vor6440 wider Joab3097 und2428 die Hauptleute8269 des Heers. Also zog Joab3097 aus3318 und2428 die Hauptleute8269 des Heers von dem Könige4428, daß sie2388 das Volk5971 Israel3478 zähleten.

5 Und gingen über5674 den Jordan3383 und lagerten sich2583 zu Aroer6177 zur Rechten3225 der Stadt5892, die im8432 Bach5158 Gad1410 liegt, und zu Jaeser.

6 Und776 kamen935 gen Gilead1568 und ins Niederland Hadsi; und kamen935 gen Dan-Jaan1842 und um Zidon her5439.

7 Und kamen935 zu der festen4013 Stadt5892 Thyrus und allen Städten der Heviter2340 und Kanaaniter3669; und kamen hinaus3318 an den Mittag5045 Judas gen Berseba.

8 Und zogen das ganze Land776 um; und kamen935 nach7097 neun8672 Monden2320 und zwanzig6242 Tagen3117 gen Jerusalem3389.

9 Und3967 Joab3097 gab5414 dem Könige4428 die4557 Summa des Volks5971, das gezählet war8083. Und376 es war in Israel3478 achthundertmal tausend505 starker Männer, die das Schwert8025 auszogen, und in Juda3063 fünfhundertmal tausend505 Mann2428.

10 Und5650 das Herz3820 schlug5221 David1732, nachdem310 das Volk5971 gezählet war5608. Und David1732 sprach559 zum HErrn3068: Ich habe5674 schwerlich gesündiget, daß ich das getan2398 habe; und nun, HErr3068, nimm weg die Missetat5771 deines Knechts; denn ich habe sehr3966 töricht5528 getan6213.

11 Und da David1732 des Morgens1242 aufstund, kam des HErrn3068 Wort1697 zu Gad1410, dem Propheten5030, Davids1732 Seher2374, und sprach559:

12 Gehe1980 hin und rede1696 mit David1732: So spricht559 der HErr3068: Dreierlei7969 bringe5190 ich zu dir; erwähle977 dir der eines259, das ich dir tue6213.

13 Gad1410 kam935 zu David1732 und776 sagte5046 es1697 ihm an7200 und sprach559 zu ihm: Willst du, daß sieben7651 Jahre8141 Teurung in dein Land776 komme935, oder daß du drei7969 Monden2320 vor deinen Widersachern6862 fliehen5127 müssest, und sie dich verfolgen7291, oder daß drei7969 Tage3117 Pestilenz1698 in deinem Lande6440 sei? So merke nun und siehe, was ich wieder7725 sagen soll dem, der mich gesandt7971 hat3045.

14 David1732 sprach559 zu3966 Gad1410: Es ist mir fast angst6887; aber laß uns in die Hand3027 des HErrn3068 fallen5307, denn seine Barmherzigkeit7356 ist groß7227; ich will nicht in der Menschen120 Hand3027 fallen5307.

15 Also ließ5414 der HErr3068 Pestilenz1698 in Israel3478 kommen von Morgen1242 an bis zur bestimmten4150 Zeit6256, daß des Volks5971 starb4191 von Dan1835 an bis gen Berseba siebenzigtausend Mann376.

16 Und728 da der Engel4397 seine Hand3027 ausstreckte über Jerusalem3389, daß er sie7503 verderbete, reuete es5162 den HErrn3068 über dem7451 Übel und sprach559 zum Engel4397, zu dem Verderber7843 im Volk5971: Es ist genug7227, laß7971 nun deine Hand3027 ab7843! Der Engel4397 aber des HErrn3068 war bei der Tenne1637 Arafnas, des Jebusiters2983.

17 David1732 aber, da er den Engel4397 sah7200, der das Volk5971 schlug5221, sprach559 er zum HErrn3068: Siehe, ich559 habe6213 gesündiget, ich habe die Missetat getan2398; was haben diese Schafe6629 getan5753? Laß deine Hand3027 wider mich und meines Vaters1 Haus1004 sein!

18 Und728 Gad1410 kam zu David1732 zur selben Zeit3117 und sprach559 zu ihm: Gehe935 hinauf und richte6965 dem HErrn3068 einen Altar4196 auf5927 in der Tenne1637 Arafnas, des Jebusiters2983.

19 Also ging5927 David1732 hinauf, wie Gad1410 gesagt und der HErr3068 geboten6680 hatte1697.

20 Und728 da Arafna sich3318 wandte, sah7200 er4428 den König4428 mit seinen Knechten5650 zu ihm gehen5674; und728 betete7812 an auf sein Angesicht8259 zur Erde776.

21 Und728 sprach559: Warum kommt935 mein Herr113, der König4428, zu seinem Knechte5650? David1732 sprach559: Zu kaufen7069 von dir die Tenne1637 und zu bauen1129 dem HErrn3068 einen Altar4196, daß die Plage4046 vom Volk5971 aufhöre6113.

22 Aber Arafna sprach559 zu David1732: Mein Herr113, der König4428, nehme und728 opfere, wie es5930 ihm5869 gefällt2896; siehe7200, da ist3947 ein Rind1241 zum Brandopfer5927 und Schleifen und Geschirr4173 vom Ochsen1241 zu Holz6086.

23 Alles gab5414 Arafna, der König4428, dem Könige4428. Und728 Arafna sprach559 zum Könige4428: Der HErr3068, dein GOtt430, lasse dich ihm angenehm sein7521!

24 Aber der König4428 sprach559 zu Arafna: Nicht also7069, sondern ich will dir‘s abkaufen um sein Geld4242; denn ich will dem HErrn3068, meinem GOtt430, nicht Brandopfer5930 tun5927, das ich umsonst2600 habe. Also7069 kaufte7069 David1732 die Tenne1637 und728 das Rind1241 um fünfzig2572 Sekel Silbers3701.

25 Und1732 bauete daselbst dem HErrn3068 einen Altar4196 und1129 opferte Brandopfer5930 und Dankopfer8002. Und der HErr3068 ward dem Lande versöhnet; und die Plage4046 hörete auf5927 von dem Volk Israel3478.

2-а Самуїлова

Розділ 24

1 І зно́ву запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана́ Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“

2 І сказав цар до Йоава, вождя́ ві́йська, що з ним: „Перемандру́й серед усіх Ізраїлевих племе́н від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, — і я пізна́ю число цього наро́ду“.

3 І сказав Йоа́в до царя: „Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та на́що пан мій, цар, уподо́бав собі таку річ?“

4 Та цареве слово до Йоава та на військо́вих провідникі́в перемогло́. І вийшов Йоав та військо́ві провідники́ від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

5 І перейшли вони Йордан, і таборува́ли в Ароері, з правого бо́ку міста, що лежить в сере́дині долини Ґаду та при Язері.

6 І прийшли вони до Ґілеаду та до кра́ю Тахтім-Ходші. І прийшли́ до Дан-Яану, і навко́ло до Сидо́ну.

7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

8 І мандрували вони по ці́лому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

9 І дав Йоав цареві число пере́ліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витяга́ють меча, а Юдиного мужа — п'ятьсот тисяч чоловіка.

10 І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

12 „Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу́ Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ її тобі“.

13 І прийшов Ґад до Давида, і розпові́в йому та й до нього сказав: „Чи при́йдуть тобі сім літ голоду в твоїм кра́ї, чи теж три місяці твого́ втіка́ння перед ворогами твоїми, а вони тебе гна́тимуть, чи теж буде три дні морови́ця в твоїм Кра́ї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну́ я Тому, Хто послав мене“.

14 І сказав Давид до Ґа́да: „Сильно скорблю́ я! Нехай же впаде́мо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосе́рдя“, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

15 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі від ра́нку й аж до ча́су умо́влення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдеся́т тисяч чоловіка...

16 І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побива́в серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Зако́ну. А ці ві́вці, — що́ зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: „Устань, постав Господе́ві жертівника на току́ євусе́янина Аравни“.

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

21 І сказав Аравна: „Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?“ А Давид відказав: „Купити від тебе цього то́ка, щоб збудувати же́ртівника для Господа, — і буде стримана зараза від наро́ду“.

22 І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, ві́зьме, і нехай принесе́ жертву, що́ добре в оча́х його. Дивися, — ось худоба на цілопа́лення, а молоті́лки та я́рма — на дро́ва.

23 Усе віддає́ Аравна, о ца́рю, цареві“. І сказав Аравна до царя: „Господь, Бог твій, нехай уподо́бає Собі тебе!“

24 І сказав цар до Аравни: „Ні, — бо тільки куплю́ від тебе за ці́ну, і не принесу́ да́рмо цілопа́лень Господе́ві, Богові моєму“. І купив Давид то́ка й худобу за срібло п'ятидесяти́ ше́клів.

25 І Давид збудува́в там же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І Господь був убла́ганий для Кра́ю, — і була стри́мана зараза від Ізра́їля.

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 24

2-а Самуїлова

Розділ 24

1 Und der Zorn639 des HErrn3068 ergrimmete abermal wider Israel3478 und reizte5496 David1732 unter ihnen, daß er sprach559: Gehe3212 hin, zähle4487 Israel3478 und Juda3063.

1 І зно́ву запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана́ Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“

2 Und2428 der König4428 sprach559 zu Joab3097, seinem Feldhauptmann8269: Gehe umher7751 in allen Stämmen7626 Israels3478 von Dan1835 an bis gen Berseba und zähle das Volk5971, daß ich wisse3045, wieviel4557 sein ist6485.

2 І сказав цар до Йоава, вождя́ ві́йська, що з ним: „Перемандру́й серед усіх Ізраїлевих племе́н від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, — і я пізна́ю число цього наро́ду“.

3 Joab3097 sprach559 zu dem Könige4428: Der HErr3068, dein GOtt430, tue zu diesem Volk5971, wie6471 es1992 jetzt ist, noch3254 hundertmal so viel, daß mein Herr113, der König4428, seiner Augen5869 Lust2654 dran sehe7200; aber was hat mein Herr113 König4428 zu dieser Sache1697 Lust?

3 І сказав Йоа́в до царя: „Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та на́що пан мій, цар, уподо́бав собі таку річ?“

4 Aber des Königs4428 Wort1697 ging vor6440 wider Joab3097 und2428 die Hauptleute8269 des Heers. Also zog Joab3097 aus3318 und2428 die Hauptleute8269 des Heers von dem Könige4428, daß sie2388 das Volk5971 Israel3478 zähleten.

4 Та цареве слово до Йоава та на військо́вих провідникі́в перемогло́. І вийшов Йоав та військо́ві провідники́ від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

5 Und gingen über5674 den Jordan3383 und lagerten sich2583 zu Aroer6177 zur Rechten3225 der Stadt5892, die im8432 Bach5158 Gad1410 liegt, und zu Jaeser.

5 І перейшли вони Йордан, і таборува́ли в Ароері, з правого бо́ку міста, що лежить в сере́дині долини Ґаду та при Язері.

6 Und776 kamen935 gen Gilead1568 und ins Niederland Hadsi; und kamen935 gen Dan-Jaan1842 und um Zidon her5439.

6 І прийшли вони до Ґілеаду та до кра́ю Тахтім-Ходші. І прийшли́ до Дан-Яану, і навко́ло до Сидо́ну.

7 Und kamen935 zu der festen4013 Stadt5892 Thyrus und allen Städten der Heviter2340 und Kanaaniter3669; und kamen hinaus3318 an den Mittag5045 Judas gen Berseba.

7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

8 Und zogen das ganze Land776 um; und kamen935 nach7097 neun8672 Monden2320 und zwanzig6242 Tagen3117 gen Jerusalem3389.

8 І мандрували вони по ці́лому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

9 Und3967 Joab3097 gab5414 dem Könige4428 die4557 Summa des Volks5971, das gezählet war8083. Und376 es war in Israel3478 achthundertmal tausend505 starker Männer, die das Schwert8025 auszogen, und in Juda3063 fünfhundertmal tausend505 Mann2428.

9 І дав Йоав цареві число пере́ліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витяга́ють меча, а Юдиного мужа — п'ятьсот тисяч чоловіка.

10 Und5650 das Herz3820 schlug5221 David1732, nachdem310 das Volk5971 gezählet war5608. Und David1732 sprach559 zum HErrn3068: Ich habe5674 schwerlich gesündiget, daß ich das getan2398 habe; und nun, HErr3068, nimm weg die Missetat5771 deines Knechts; denn ich habe sehr3966 töricht5528 getan6213.

10 І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“

11 Und da David1732 des Morgens1242 aufstund, kam des HErrn3068 Wort1697 zu Gad1410, dem Propheten5030, Davids1732 Seher2374, und sprach559:

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

12 Gehe1980 hin und rede1696 mit David1732: So spricht559 der HErr3068: Dreierlei7969 bringe5190 ich zu dir; erwähle977 dir der eines259, das ich dir tue6213.

12 „Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу́ Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ її тобі“.

13 Gad1410 kam935 zu David1732 und776 sagte5046 es1697 ihm an7200 und sprach559 zu ihm: Willst du, daß sieben7651 Jahre8141 Teurung in dein Land776 komme935, oder daß du drei7969 Monden2320 vor deinen Widersachern6862 fliehen5127 müssest, und sie dich verfolgen7291, oder daß drei7969 Tage3117 Pestilenz1698 in deinem Lande6440 sei? So merke nun und siehe, was ich wieder7725 sagen soll dem, der mich gesandt7971 hat3045.

13 І прийшов Ґад до Давида, і розпові́в йому та й до нього сказав: „Чи при́йдуть тобі сім літ голоду в твоїм кра́ї, чи теж три місяці твого́ втіка́ння перед ворогами твоїми, а вони тебе гна́тимуть, чи теж буде три дні морови́ця в твоїм Кра́ї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну́ я Тому, Хто послав мене“.

14 David1732 sprach559 zu3966 Gad1410: Es ist mir fast angst6887; aber laß uns in die Hand3027 des HErrn3068 fallen5307, denn seine Barmherzigkeit7356 ist groß7227; ich will nicht in der Menschen120 Hand3027 fallen5307.

14 І сказав Давид до Ґа́да: „Сильно скорблю́ я! Нехай же впаде́мо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосе́рдя“, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

15 Also ließ5414 der HErr3068 Pestilenz1698 in Israel3478 kommen von Morgen1242 an bis zur bestimmten4150 Zeit6256, daß des Volks5971 starb4191 von Dan1835 an bis gen Berseba siebenzigtausend Mann376.

15 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі від ра́нку й аж до ча́су умо́влення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдеся́т тисяч чоловіка...

16 Und728 da der Engel4397 seine Hand3027 ausstreckte über Jerusalem3389, daß er sie7503 verderbete, reuete es5162 den HErrn3068 über dem7451 Übel und sprach559 zum Engel4397, zu dem Verderber7843 im Volk5971: Es ist genug7227, laß7971 nun deine Hand3027 ab7843! Der Engel4397 aber des HErrn3068 war bei der Tenne1637 Arafnas, des Jebusiters2983.

16 І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.

17 David1732 aber, da er den Engel4397 sah7200, der das Volk5971 schlug5221, sprach559 er zum HErrn3068: Siehe, ich559 habe6213 gesündiget, ich habe die Missetat getan2398; was haben diese Schafe6629 getan5753? Laß deine Hand3027 wider mich und meines Vaters1 Haus1004 sein!

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побива́в серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Зако́ну. А ці ві́вці, — що́ зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“

18 Und728 Gad1410 kam zu David1732 zur selben Zeit3117 und sprach559 zu ihm: Gehe935 hinauf und richte6965 dem HErrn3068 einen Altar4196 auf5927 in der Tenne1637 Arafnas, des Jebusiters2983.

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: „Устань, постав Господе́ві жертівника на току́ євусе́янина Аравни“.

19 Also ging5927 David1732 hinauf, wie Gad1410 gesagt und der HErr3068 geboten6680 hatte1697.

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

20 Und728 da Arafna sich3318 wandte, sah7200 er4428 den König4428 mit seinen Knechten5650 zu ihm gehen5674; und728 betete7812 an auf sein Angesicht8259 zur Erde776.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

21 Und728 sprach559: Warum kommt935 mein Herr113, der König4428, zu seinem Knechte5650? David1732 sprach559: Zu kaufen7069 von dir die Tenne1637 und zu bauen1129 dem HErrn3068 einen Altar4196, daß die Plage4046 vom Volk5971 aufhöre6113.

21 І сказав Аравна: „Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?“ А Давид відказав: „Купити від тебе цього то́ка, щоб збудувати же́ртівника для Господа, — і буде стримана зараза від наро́ду“.

22 Aber Arafna sprach559 zu David1732: Mein Herr113, der König4428, nehme und728 opfere, wie es5930 ihm5869 gefällt2896; siehe7200, da ist3947 ein Rind1241 zum Brandopfer5927 und Schleifen und Geschirr4173 vom Ochsen1241 zu Holz6086.

22 І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, ві́зьме, і нехай принесе́ жертву, що́ добре в оча́х його. Дивися, — ось худоба на цілопа́лення, а молоті́лки та я́рма — на дро́ва.

23 Alles gab5414 Arafna, der König4428, dem Könige4428. Und728 Arafna sprach559 zum Könige4428: Der HErr3068, dein GOtt430, lasse dich ihm angenehm sein7521!

23 Усе віддає́ Аравна, о ца́рю, цареві“. І сказав Аравна до царя: „Господь, Бог твій, нехай уподо́бає Собі тебе!“

24 Aber der König4428 sprach559 zu Arafna: Nicht also7069, sondern ich will dir‘s abkaufen um sein Geld4242; denn ich will dem HErrn3068, meinem GOtt430, nicht Brandopfer5930 tun5927, das ich umsonst2600 habe. Also7069 kaufte7069 David1732 die Tenne1637 und728 das Rind1241 um fünfzig2572 Sekel Silbers3701.

24 І сказав цар до Аравни: „Ні, — бо тільки куплю́ від тебе за ці́ну, і не принесу́ да́рмо цілопа́лень Господе́ві, Богові моєму“. І купив Давид то́ка й худобу за срібло п'ятидесяти́ ше́клів.

25 Und1732 bauete daselbst dem HErrn3068 einen Altar4196 und1129 opferte Brandopfer5930 und Dankopfer8002. Und der HErr3068 ward dem Lande versöhnet; und die Plage4046 hörete auf5927 von dem Volk Israel3478.

25 І Давид збудува́в там же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І Господь був убла́ганий для Кра́ю, — і була стри́мана зараза від Ізра́їля.